ОС Windows: інтерфейс, основні об’єкти. Структура вікон Windows. Робота з вікнами. Робота з файлами в Windows. Програми-навігатори, архіватори

ОС Windows: інтерфейс, основні об’єкти

Операційне середовище Windows створено фірмою Microsoft наприкінці 95 року, за останній час користувачі мали можливість познайомитись з кількома версіями, що постійно вдосконалювались. Остання версія Windows XP Professional. Кожна версія Windows є багатопрограмною ОС з повною 32-розрядною пам’яттю адресації. Вся робота користувача в середовищі ОС полягає в керуванні змінами вмісту зовнішньої або внутрішньої пам’яті, але фізично користувач ці об’єкти не сприймає, то ж для керування ними ОС Windows створює їх графічні прообрази. Тому говорять, що Windows – це ОС з графічним інтерфейсом, кожен об’єкт керування має вигляд певного графічного зображення.

ric1

Всі об’єкти розташовані на Робочому столі (мається на увазі вся поверхня екрану монітора (6-мал.1), можуть переміщуватись, можуть вилучатись з Робочого столу, можуть з’явитись нові об’єкти. За допомогою покажчика миші відбувається керування самим об’єктом. Основні дії з покажчиком миші починаються з наведення його на об’єкт, з яким збираємось працювати.

Натиснути 1 раз ліву кнопку миші (клацнути, англ. – сlick) – виділити, обрати об’єкт поміж інших. Подвійний клік використовується тільки по значку об’єкта зовнішньої пам’яті (1-мал.1), ця команда має назву „відкрити”, при цьому здійснюється завантаження відповідного файла у внутрішню пам’ять. 1 клік правою кнопкою по об’єкту відкриває його контекстне меню (5-мал.1), в ньому маємо перелік команд, які можна здійснити з об’єктом. За допомогою покажчика миші також можна здійснювати переміщення об’єктів, змінювати їх розмір. Для цього використовується прийом „зачепити й потягти”. Наведіть покажчик миші на значок, затисніть ліву кнопку миші та не відпускаючи потягніть її в будь-який бік. При цьому разом з покажчиком переміщується і значок, відпустивши кнопку миші визначаємо нове місце розташування значка. Так само можна перетягувати границі деяких об’єктів, змінюючи їх розмір.  Покажчик миші може змінювати свій вигляд, залежно від ситуації та об’єкта, на який він наведений. Перелічувані дії з покажчиком миші можна здійснювати і за допомогою клавіатури, але для цього треба пам’ятати певні комбінації  клавіш.

Структура вікон Windows. Робота з вікнами;

Назва ОС Windows в перекладі з англійської означає „вікна”. Це тому, що діалог з програмами користувача здійснюється в середовищі вікон. В ОС Windows використовуються вікна папок та програм (3-мал.1), діалогові вікна (4-мал.1) та вікна довідкової системи. Якщо ми відкриваємо диск чи папку, то їх вміст ми бачимо в межах вікна. Більшість програм – додатків ОС Windows співпрацюють з користувачем теж за допомогою вікна програми. В межах вікна користувач переглядає інформацію та приймає участь в її обробці, створенні за допомогою інструментів, що теж надають певні складові вікон.

ric2Завантаживши кілька вікон програм нескладно помітити, що всі вони мають багато спільного в своїй структурі. Завжди в кожному вікні присутній рядок заголовка, який містить значок та назву програми, а ліворуч – кнопки управління вікном  – згорнути, розгорнути, закрити. Якщо вікно було розгорнене на весь екран, то замість кнопки розгорнуть в ньому присутня кнопка  – відновити. Нижче кожне вікно має рядок меню з сдаючими підменю. Тут користувач визначає команди, які треба виконати з виділеною інформацією, налаштовує вигляд вікна та його складових на власні вимоги. Деякі пункти меню притаманні тільки певним програмам, а деякі повторюються майже в усіх вікнах – Файл, Правка, Вид, Справка.

Наприклад, пункт Файл дозволяє виконати команду збереження створеної інформації в файлі, відкрити файл, для вікна папки визначити операцію з виділеним значком.

Панель інструментів для різних програм має різний вигляд, для програми  Калькулятора та графічного редактора навіть розташування не таке, як для інших програм.

Найчастіше в панель інструментів виносяться у вигляді кнопок ті команди, які використовуються в середовищі програми найчастіше. Деякі програми можуть мати навіть кілька панелей інструментів, які користувач вмикає або вимикає по мірі їх використання (меню Вид, можна також панелі формувати самостійно).

Деякі програми, що працюють з об’єктами файлової системи, містять також рядок адреси. За його допомогою можна швидко відкривати певну папку, диск.

Робоча область вікна призначена для перегляду інформації, що обробляється чи створюється  користувачем в середовищі вікна програми. Це може бути малюнок в текстовому редакторі, текст, вміст папки, тощо. Іноді в межах робочої області вся інформація не може поміститись, в цьому випадку з’являються лінійки прокрутки, що дозволяють переміщувати видиму область інформації.

Рядок стану програми (статусу) містить інформацію про виділений об’єкт в вікні програми, стан виконання поточної команди, розмір папки, тощо. Це необов’язковий компонент вікна, його користувач може вимкнути чи ввімкнути (меню Вид).

Якщо вікна папок та програм відкриває користувач за власним вибором, то діалогові вікна з’являються самі. Іноді команди користувача ОС не може здійснити без визначення певних параметрів. В таких випадках з’являється діалогове вікно, яке і надає користувачу можливість визначити додаткову інформацію для виконання команди.

ric3Наприклад, обравши команду  Зберегти, треба визначити папку, диск, куди плануємо помістити інформацію про ім’я файла, формат, тощо. Найпростіше діалогове вікно містить питання та кілька варіантів відповіді у вигляді кнопок. Але є і діалогові вікна, що мають більш складну структуру. Розглянемо основні складові, за допомогою яких можна визначити певні параметри та режими виконання команди.

Вкладки: іноді в межах одного вікна неможливо визначити всі параметри, тоді вікно складається якби з кількох сторінок, кожна має певну назву. Наприклад, вікно властивостей Робочого столу містить вкладки Темы, Заставка, Оформление… Діалогове вікно, що виникає при створенні архіва містить вкладки Общее, Дополнительно, Файлы і т.д.

ric4

Рядок введення передбачає введення з клавіатури назви файла, розміру тома архіва, тощо. Іноді рядок введення зліва має позначку 6, що означає,  що зміст рядка можна визначити не вручну, а вибрати зі списку присутні в ньому варіанти. Перемикач використовується в разі, якщо треба визначити тільки один параметр (режим) з запропонованих. В круглий отвір треба клацнути пончиком миші. Прапорці ставляться в прямокутний отвір. За їх допомогою можна визначити одразу кілька параметрів, що будуть використовуватись одночасно.

Рядок заголовка діалогового вікна дещо відрізняється від рядка заголовка вікна програми. Як правило в ньому відображена назва операції, для визначення якої виникло вікно. В правій частині відсутні кнопки Згорнуть, Розгорнуть. Присутня тільки кнопка Закрити, а також нова кнопка, натискання на яку відкриває розділ довідки, що стосується поточної команди. Також відсутній радок стану. Є інформаційна область, але вона використовується тільки для перегляду зразка інформації. Також в діалоговому вікні може бути рядок адреси, що дає змогу визначити папку, файл чи диск для роботи.

Вікна довідкової системи мають в своїй структурі багато спільного з діалоговими вікнами, але вони не виникають самі, їх за потребою викликає користувач. Ввімкнути головне вікно  довідкової системи можна натисканням клавіші F1, або з Головного меню Пуск-Справка. Вікно довідки містить вкладки Содержимое, Предметный указатель і Поиск, що дозволяють по різному організувати пошук інформації. Вікна пошукової системи мають також гіперпосилання на інформацію в інших файлах.

Програми обслуговування файлової системи

ric5«Мій комп’ютер» – завантажується з ярлика на Робочому столі.

Відкриває доступ до зовнішньої пам’яті ПК. Вікно програми має стандартний інтерфейс з користувачем. В робочій області у вигляді значків відображається вміст відкритого диска, папки. Можна налаштувати роботу програми, щоб кожна папка відкривалась в окремому вікні, або в одному. Для цього викличте вікно властивостей папки ( меню Вид або Сервіс) і поставте перемикач на відповідний режим. Вікно властивостей має кілька вкладок, за допомогою яких можна виконати ще деякі налаштування роботи програми, наприклад, визначити, чи виводити розширення файлів, відомих ОС, чи виводити приховані файли, тощо. Можна також змінити складові вікна, наприклад, ввімкнути чи вимкнути панель інструментів, панель статусу, рядок адреси (меню Вид). Змінити вигляд вмісту (крупні значки, список, таблиця) можна через меню Вид/Вид, або контексне меню. Якщо папка містить довгий перелік, значки можна впорядкувати за такими ознаками: по імені, за типом, розміром, датою зміни, це полегшить пошук потрібного файла. В рядку статусу завжди відображається інформація про виділений об’єкт, його розмір.

ric6А в режимі перегляду Таблица маємо змогу бачити розмір, тип та дату, час створення всіх файлів в списку.

Розглянемо панель інструментів та прийоми її використання.

ric7Навігація в середовищі програми відбувається послідовним відкриванням папок, що ведуть до об’єкту. Щоб потрапити на іншу гілку папок, треба послідовно вийти з поточної папки (ric8) перемістившись на рівень вище, доки не потрапимо на рівень, на якому починається потрібна гілка папок.

Наприклад: в вікні програми відкрита папка PIC, а треба потрапити в папку XYZ. Для цього перейдемо на рівень вище  , потрапимо в паку АВС, знову переходимо на рівень вищеric8, потрапляючи в папку PTNGU. Тепер відкриємо папку DOC, а в ній XYZ.

Щоб перейменувати файл, виділяємо його, а потім визначаємо команду (меню Файл або конт.меню), а можна вдруге клацнути по імені файла. Поле імені перейде в стан редагування. Можна ввести нове ім’я, а можна клацнути ЛПМ в середині старого імені і внести поправки. Зверніть увагу, чи виводилось ім’я файла, якщо так, то редагуючи ім’я не забудьте визначити і розширення, якщо розширення не виводилось, то редагуйте тільки ім’я, якщо файл з новим ім’ям повинен мати той же тип.

Вилучити файл: виділяємо значок, визначаємо команду Вилучити. Треба зазначити, що вилучені файли не пропадають зовсім. Операційна система переміщує ці файли в спеціальну папку Кошик. В цій папці (її значок на Робочому столі) файли зберігаються до тих пір, доки користувач не очистить Кошик. Тоді вміст Кошика пропаде безслідно. Пака Кошик має обмежений розмір, коли він переповнюється, старіші файли пропадуть. В папці Кошик про вилучені файли зберігається певна інформація – їх попереднє місце розташування. Відкривши папку, можна виділити файли та відновити їх – повернути назад.  Можна змінити деякі властивості папки, режим її роботи, для цього через контекстне меню значка викличте вікно властивостей папки. Тепер можна змінити розмір Кошика, визначити, чи виконувати діалог при вилученні файлів, чи поміщати вилучені файли в Кошик.

Копіювання та переміщення файлів з папки в папку можна виконати перетягуючи їх значки з вікна однієї папки в вікно другої. Але при цьому треба брати до уваги, що при перетягуванні в межах одного диск лівою клавішею миші відбудеться переміщення, в межах різних дисків – копіювання. Перетягуючи значки правою кнопкою, виникає контекстне меню, в якому можна уточнити дію копіювання, переміщення чи тільки створити ярлик.  Для копіювання чи переміщення файлів можна використати буфер обміну. Це спеціальна область пам’яті, до якої мають доступ всі додатки Windows, в ній можна на впродовж сеансу роботи з ПК зберігати тимчасово будь-яку інформацію. Звертання до БО відбувається за командами Вырезать, Копировать, Вставить.

Виділяємо об’єкти та визначаємо команду Вырезать, якщо збираємось перемістити файли, для копіювання – команда   Копировать. Відкриваємо папку-адресат і в її середовищі виконуємо команду Вставить.

Програма  Провідник (завант з Головн. Меню) відрізняється від програми Мій комп’ютер наявністю додаткової панелі з назвою Папки. Останні версії ОС Windows дозволяють перетворити вікно програми Мій комп’ютер в Провідник натисканням кнопки ric9 в панелі інструментів. В панелі Папки маємо ієрархічну структуру папок. Поряд з значком папки іноді присутній прямокутник з значком + , це означає що до її складових входять інші папки. Натискаючи на значок + можна відкрити структуру папки в цій же панелі, на –  -закрить структуру. Клік по значку папки відкриє її вміст в сусідню праву панель. Це дає змогу виконувати швидку навігацію по структурі папок.

ric 10Зручно в середовищі провідника копіювати та переміщувати файли: в праву панель відкрити папку-джерело, зачепивши значки в правій панелі потягти на значок папки-адресата в лівій  панелі.Іноді користувач забуває місце знаходження певного файла чи папки. Їх пошук можна організувати за допомогою відповідної програми (Пуск-Найти-Файлы и папки). В діалоговому вікні треба вказати все, що відомо про збережену інформацію: чистину імені, дату, тип, розмір, тощо. Отримаємо перелік файлів, що задовольняють умові пошуку, серед яких обираємо потрібний.

Для людини надлишковість даних часто пов’язана з якістю інформації, оскільки надлишковість, як правило, покращує зрозумілість та сприйняття інформації. Однак, коли мова йде про зберігання та передачу інформації засобами комп’ютерної техніки, то надлишковість відіграє негативну роль, оскільки вона приводить до зростання вартості зберігання та передачі інформації. ric11Особливо актуальною є ця проблема у випадку необхідності обробки величезних обсягів інформації при незначних об’ємах носіїв даних. У зв’язку з цим постійно виникає проблема позбавлення надлишковості або стиснення даних. Коли методи стиснення даних застосовуються до готових файлів, то часто замість терміну “стиснення даних” вживають термін “архівування даних”, стиснений варіант даних називають архівом, а програмні засоби, що реалізують методи стиснення називаються архіваторами.