Комп’ютерні мережі

Комп’ютерна мережа – система зв’язку комп’ютерів та/або комп’ютерного обладнання (сервери, маршрутизатори та інше обладнання). Для передачі інформації можуть бути використані різні фізичні явища, як правило – різні види електричних сигналів, світлових сигналів чи електромагнітного випромінювання.

Класифікація мереж

Класифікація за територіальною поширеністю:

  • PAN (Personal Area Network) – персональна мережа, призначена для взаємодії різних пристроїв, що належать одному власнику.
  • LAN (Local Area Network) – локальні мережі, що мають замкнуту інфраструктуру до виходу на постачальників послуг.
  • CAN (Campus Area Network – кампусна мережа) – об’єднує локальні мережі близько розташованих будівель.
  • MAN (Metropolitan Area Network) – міські мережі між установами в межах одного або кількох міст, котрі пов’язують багато локальних обчислювальних мереж.
  • WAN (Wide Area Network) – глобальна мережа, що покриває великі географічні регіони, що включають у себе як локальні мережі, так і інші телекомунікаційні мережі і пристрої.

За типом функціональної взаємодії:

  • Клієнт-сервер – обчислювальна або мережева архітектура, в якій завдання або мережева навантаження розподілені між постачальниками послуг (сервісів) – серверами, і замовниками – клієнтами.
  • Однорангова мережа – це комп’ютерна мережа, заснована на рівноправності учасників. У такій мережі відсутні виділені сервери, а кожен вузол є як клієнтом, так і сервером.
  • Багаторангові мережі.
  • Змішана мережа.

За типом мережевої топології:

  • Шина (загальний кабель (шина або магістраль), до якого приєднані всі робочі станції. На кінцях кабелю знаходяться термінатори, для запобігання відбивання сигналу)

топологія шина

Топологія шина

  • Кільце (кожен комп’ютер з’єднаний лініями зв’язку тільки з двома іншими: від одного він тільки одержує інформацію, а іншому тільки передає);

топологія кільце

Топологія кільце

  • Подвійне кільце (топологія, побудована на двох кільцях. Перше кільце – основний шлях для передачі даних. Друге – резервний шлях, що дублює основний);
  • Зірка (базова топологія комп’ютерної мережі, в якій всі комп’ютери мережі приєднані до центрального вузла);

топологія зірка
Топологія зірка

  • Комірчаста (базова повнозв’язна топологія комп’ютерної мережі, в якій кожна робоча станція мережі з’єднується з декількома іншими робочими станціями цієї ж мережі);

топологія комірка

Комірчаста топологія

  • Дерево

дерево
Топологія дерево

За типом середовища передачі:

  • Провідні (телефонний дріт, коаксіальний кабель, вита пара, волоконно-оптичний кабель)
  • Безпровідні (передачею інформації по радіохвилях у певному частотному діапазоні)

Класифікація мереж за швидкістю передачі даних:

  • низькошвидкісні (до 10 Мбіт/с)
  • середньошвидкісні (до 100 Мбіт/с)
  • високошвидкісні (понад 100 Мбіт/с)

Середовище передачі даних в комп’ютерних мережах

Коаксіальний кабель – електричний кабель, що складається з розташованих співвісно центрального провідника та екрану і слугує для передачі високочастотних сигналів.

коаксіальний кабель
Коаксіальний кабель

Будова коаксіального кабелю:

  • внутрішній провідник
  • ізоляція
  • зовнішній провідник
  • оболонка

будова коаксіального кабеля

Будова коаксіального кабеля

«Тонкий» Ethernet

Був найбільш поширеним кабелем для побудови локальних мереж. Діаметр приблизно 6 мм і значна гнучкість дозволяли йому бути прокладеним практично в будь-яких місцях. Кабелі з’єднувалися один з одним і з мережевою платою в комп’ютері за допомогою Т-конектора BNC. Між собою кабелі могли з’єднуватися за допомогою I-коннектора BNC (пряме з’єднання). На обох кінцях сегмента повинні бути встановлені термінатори. Підтримує передачу даних до 10 Мбіт/с на відстань до 185 м.

bnc t конектортермінатор
T-конектор BNC та термінатор

«Товстий» Ethernet

Більш товстий, у порівнянні з попереднім, кабель – близько 12 мм в діаметрі, мав більш товстий центральний провідник. Погано гнувся і мав значну вартість. Крім того, при приєднанні до комп’ютера були деякі складності – використовувалися трансівери AUI, приєднані до мережевої карти за допомогою відгалужень, що пронизували кабель, так званих «вампірчиків». За рахунок більш товстого провідника передачу даних можна було здійснювати на відстань до 500 м із швидкістю 10 Мбіт/с.

TE-T2 AUI-to-BNC
Трансівер TE-T2 AUI-to-BNC з "вампірчиком"

Вита пара – вид кабелю зв’язку, що являє собою одну або кілька пар ізольованих провідників, скручених між собою (з невеликою кількістю витків на одиницю довжини), покритих пластиковою оболонкою.

Залежно від наявності захисту – електрично заземленої мідної оплітки або алюмінієвої фольги навколо скручених пар, визначають різновиди даної технології:

  • неекранована вита пара (UTP – Unshielded twisted pair) – без захисного екрана;


Неекранована вита пара UTP

  • фольгована вита пара (FTP – Foiled twisted pair), або F/UTP) – присутній один загальний зовнішній екран у вигляді фольги;


Фольгована вита пара FTP

  • екранована вита пара (STP – Shielded twisted pair) – присутній захист у вигляді екрану для кожної пари і загальний зовнішній екран у вигляді сітки;


Екранована вита пара STP

  • фольгована екранована вита пара (S/FTP – Screened Foiled twisted pair) – зовнішній екран з мідної оплітки і кожна пара в фольгованій оплітці.


Фольгована екранована пара S/FTP

В залежності від структури провідників – кабель застосовується одно- або багатожильний. У першому випадку кожен провід складається з однієї мідної жили і називається жила-моноліт, а в другому – з декількох і називається жила-пучок.

Існує два варіанти обтиску роз’єму на кабелі:

  • для створення прямого кабелю – для з’єднання порту мережевої карти з комутатором або концентратором

Пряме з'єднання витої пари типу EIA/TIA-568A

Пряме з'єднання витої пари типу EIA/TIA-568B

  • для створення перехресного (crossover) кабелю, що має інвертоване розведення контактів роз’єму для з’єднання безпосередньо двох мережевих плат, встановлених в комп’ютери, а також для з’єднання деяких старих моделей концетраторів або комутаторів.

Перехресне з'єднання витої пари

Обжимається роз’єм 8P8C. Термін «RJ45» помилково вживається для найменування роз’єму 8P8C, що використовується в комп’ютерних мережах. Насправді RJ45 фізично несумісний з 8P8C, так як використовує схему 8P2C (8 контактів, 2 провідника) з ключем. Помилкове вживання терміна «RJ45» викликано тим, що справжній RJ45 не отримав широкого застосування, а також через їх зовнішню схожістю.

8p8c
Порядок нумерації контактів роз'єма 8P8C

Для обжимки витої пари використовується спеціальний інструмент – крімпер. "Обжимка" зазвичай має робочу частину для 8- і 6- (або 4-) контактних роз’ємів та різак, що дозволяє зняти ізоляцію без пошкодження проводів пар.



Обжимний інструмент (крімпер)

Для перевірки правильності обжимку кабелю, крім візуального контролю, використовують спеціальні пристрої – кабельні тестери. Такий пристрій складається з передавача і приймача. Передавач по черзі подає сигнал на кожну з восьми жил кабелю, дублюючи цю передачу запалюванням одного з восьми світлодіодів, а на приймачі, приєднаному до іншого кінця лінії, відповідно загоряється один з восьми світлодіодів. Якщо на передачі та на прийомі світлодіоди загоряються підряд, значить, кабель обжатий без помилок.


Кабельний тестер NS-408

Оптичне волокно – нитка з оптично прозорого матеріалу (скло, пластик), яка використовується для перенесення світла всередині себе за допомогою повного внутрішнього відбивання.


Оптичне волокно

Оптичне волокно має круглий переріз і складається з двох частин – серцевини й оболонки. Для забезпечення повного внутрішнього відображення абсолютний показник заломлення серцевини трохи вищий показника заломлення оболонки. Промінь світла, направлений в серцевину, розповсюджуватиметься по ній, отримуючи багатократні відбивання від границі «серцевина – оболонка».



Content on this page requires a newer version of Adobe Flash Player.

Get Adobe Flash player




[відео] Виготовлення оптичного волокна

Оптичні волокна можуть бути одномодовими і багатомодовими. Діаметр серцевини одномодових волокон становить від 7 до 9 мікрон. Завдяки малому діаметру досягається передача по волокну лише однієї моди електромагнітного випромінювання, за рахунок чого виключається вплив дисперсійних спотворень. В даний час практично всі вироблені волокна є одномодовими.

Багатомодові волокна відрізняються від одномодових діаметром серцевини, що становить 50 мікрон в європейському стандарті і 62,5 мікрон в північноамериканському і японському стандартах. Через великий діаметр серцевини по багатомодовому волокну поширюється кілька мод випромінювання – кожна під своїм кутом, через що імпульс світла відчуває дисперсійні спотворення.


Проходження проміня світла в багатомодовому (1) та одномодовому (2) оптоволокні.

Технологія Ethernet

Ethernet – пакетна технологія передачі даних переважно локальних комп’ютерних мереж. Стандарти Ethernet визначають провідні з’єднання і електричні сигнали на фізичному рівні, формат кадрів і протоколи управління доступом до середовища – на канальному рівні моделі OSI. Ethernet в основному описується стандартами IEEE групи 802.3.

Існує декілька форматів Ethernet-кадра. Найбільш поширеним є 802.3/LLC.

Структура Ethernet-кадру 802.3/LLC

Стандарт 802.3 визначає вісім полів заголовка:

  • Поле преамбули (Preamble, P) складається із семи синхронізуючих байт 10101010.
  • Початковий обмежувач кадру (Start-of-frame-delimiter, SFD) складається з одного байта 10101011. Поява цієї комбінації біт є вказівкою на те, що наступний байт — це перший байт заголовка кадру.
  • Адреса призначення (Destination Address, DA) може бути довжиною 2 або 6 байт. На практиці завжди використовуються адреси з 6 байт.
  • Адреса джерела (Source Address, SA) — це 2- або 6-байтовое поле, що містить адресу вузла — відправника кадру. Перший біт адреси завжди має значення 0.
  • Довжина (Length, L) — 2-байтовое поле, що визначає довжину поля або даних у кадрі.
  • Поле даних (Data) може містити від 0 до 1500 байт. Але якщо довжина нуля менше 46 байт, то використовується наступне поле — поле заповнення, — щоб доповнити кадр до мінімально припустимого значення в 46 байт.
  • Поле заповнення (Padding) складається з такої кількості байт заповнювачів, що забезпечує мінімальну довжину поля даних у 46 байт. Це забезпечує коректну роботу механізму виявлення колізій. Якщо довжина поля даних достатня, то поле заповнення в кадрі не з’являється.
  • Поле контрольної суми (Frame Check Sequence, FCS) складається з 4 байт, що вміщуюють контрольну суму. Це значення обчислюється за алгоритмом CRC-32. Після одержання кадру робоча станція виконує власне обчислення контрольної суми для цього кадру, порівнює отримане значення зі значенням поля контрольної суми і, таким чином, визначає, чи не перекручений отриманий кадр.

При проектуванні стандарту Ethernet було передбачено, що кожна мережева карта (так само як і вбудований мережевий інтерфейс) повинна мати унікальний шестібайтний номер (MAC-адреса), прошитий в ній при виготовленні.

Залежно від швидкості передачі даних і передавального середовища існує декілька варіантів технології.

  • Ethernet, 10 Мбіт/с;
  • Fast Ethernet, 100 Мбіт/с;
  • Gigabit Ethernet, 1 Гбіт/с;
  • 10-гігабітний Ethernet, 10GbE;
  • 40-гігабітний Ethernet, 40GbE;
  • 100-гігабітний Ethernet, 100GbE.

При реалізації комп’ютерної мережі можуть використовуватися різні набори протоколів. Нижче наведені деякі з них:

IP (Internet Protocol) – міжмережевий протокол. Відноситься до маршрутизованих протоколів мережевого рівня сімейства TCP/IP. Протокол IP використовується для негарантованої доставки даних, що розділяються на так звані пакети від одного вузла мережі до іншого.

Transmission Control Protocol (TCP) (протокол управління передачею) – один з основних мережевих протоколів Інтернету, призначений для управління передачею даних в мережах і підмережах TCP/IP.

DHCP (Dynamic Host Configuration Protocol) – це мережевий протокол, що дозволяє комп’ютерам автоматично отримувати IP-адресу та інші параметри, необхідні для роботи в мережі TCP/IP.

DNS (Domain Name System) – комп’ютерна розподільна система для отримання інформації про домени.

HTTP (Hyper Text Transfer Protocol) – це протокол передачі гіпертексту. Протокол HTTP використовується при пересиланні Web-сторінок з одного комп’ютера на інший.

FTP (File Transfer Protocol) – це протокол передачі файлів зі спеціального файлового сервера на комп’ютер користувача.

IMAP (Internet Message Access Protocol) – протокол прикладного рівня для доступу до електронної пошти.

POP (Post Office Protocol) – це стандартний протокол поштового з’єднання. Сервери POP обробляють вхідну пошту, а протокол POP призначений для обробки запитів на одержання пошти від клієнтських поштових програм.

SMTP (Simple Mail Transfer Protocol) – протокол, який задає набір правил для передачі пошти.

Telnet – це протокол віддаленого доступу.

Мережева модель ISO OSI (базова еталонна модель взаємодії відкритих систем) – абстрактна мережева модель для комунікацій і розробки мережних протоколів. Пропонує погляд на комп’ютерну мережу з точки зору вимірів. Кожен вимір обслуговує свою частину процесу взаємодії.

Модель ISO OSI
Тип даних

Рівень

Опції

Дані
7. Прикладний
Доступ до мережевих служб
6. Подання
Подання та кодування даних
5. Сеансовий
Керування сеансом зв’язку
Сегменти
4. Транспортний
Прямий зв’язок між кінцевими пунктами та надійність
Пакети
3. Мережевий
Визначення маршруту і логічна адресація
Кадри
2. Канальний
Фізична адресація
Біти
1. Фізичний
Робота із середовищем передачі, сигналами та двійковими даними

Мережеве обладнання

Мережеве обладнання – пристрої, необхідні для роботи комп’ютерної мережі, наприклад: маршрутизатор, комутатор, концентратор та ін. Можна виділити активне і пасивне мережеве обладнання.

Під активним мається на увазі обладнання, за яким слідує деяка «інтелектуальна» особливість. Тобто маршрутизатор, комутатор (світч) і т.д. є активним мережевим устаткуванням. Навпаки – повторювач (репітер) і концентратор (хаб) не є активним, так як просто повторюють електричний сигнал для збільшення відстані з’єднання або топологічного розгалуження і нічого «інтелектуального» собою не представляють.

Мережева плата, мережна карта, мережевий адаптер, Ethernet-адаптер, NIC (network interface card) – периферійний пристрій, що дозволяє комп’ютеру взаємодіяти з іншими пристроями мережі. В даний час, особливо в персональних комп’ютерах, мережеві плати досить часто інтегровані в материнські плати для зручності і здешевлення всього комп’ютера в цілому.

Edimax EN-9260TXED Link DUB E100
Внутрішня (Edimax EN-9260TXE) та зовнішня (D Link DUB E100) мережеві карти

Модем (модулятор і демодулятор) – пристрій, що застосовується в системах зв’язку для фізичного сполучення інформаційного сигналу з середовищем його поширення, де він не може існувати без адаптації (тобто перенесення його на несучу з модуляцією), і виконує функцію модуляції і демодуляції цього сигналу (найчастіше в мовному діапазоні).

ZyXEL Omni 56K!
Dial-Up модем ZyXEL Omni 56K! та модем від оператора мобільного зв'язку МТС

Повторювач (репітер, Repeater) – мережеве обладнання, призначене для збільшення відстані мережевого з’єднання шляхом повторення електричного сигналу «один в один». У термінах моделі ISO OSI працює на фізичному рівні.

Matrox Veos Repeater Unit
Повторювач Matrox Veos Repeater Unit

Мережевий концентратор (хаб, Hub) – мережевий пристрій, призначений для об’єднання кількох пристроїв Ethernet в спільний сегмент мережі.

10 Mbps 5 Port Network HUB
Мережевий концентратор 10 Mbps 5 Port Network HUB

Мережевий комутатор (свіч, світч, Switch) – пристрій, призначений для з’єднання декількох вузлів комп’ютерної мережі в межах одного або декількох сегментів мережі. На відміну від концентратора, який розповсюджує трафік від одного підключеного пристрою до всіх інших, комутатор передає дані лише безпосередньо отримувачу, виняток становить широкомовний трафік усіх вузлів мережі. Це підвищує продуктивність і безпеку мережі, позбавляючи інші сегменти мережі від необхідності обробляти дані, які їм не призначалися.

Cisco SLM248G 48-port Gigabit Smart Ethernet Switch
Мережевий комутатор Cisco SLM248G 48-port Gigabit Smart Ethernet Switch

Маршрутизатор (роутер, Router) – мережевий пристрій, що пересилає пакети даних між різними сегментами мережі і приймає рішення на підставі інформації про топологію мережі і певних правил, заданих адміністратором.

Linksys RV082d-link 2600u
Маршрутизатор Linksys RV082 та D-Link 2600u (ADSL-модем)

Безпровідна точка доступу (Wireless Access Point) – пристрій для об’єднання комп’ютерів в єдину безпровідну мережу.

AIRTIES AP-302 802.11 g
Безпровідна точка доступу AirTies AP-302 802.11g

Моніторнг мереж

Терміном моніторинг мережі називають роботу системи, яка виконує постійне спостереження за комп’ютерною мережею в пошуках повільних або несправних систем і яка при виявленні збоїв повідомляє про них адміністратора за допомогою пошти, пейджера чи інших засобів оповіщення. Ці завдання є підмножиною завдань керування мережею.

Програма ping – утиліта для перевірки з’єднань в мережах на основі TCP/IP. Вона є одним з основних діагностичних засобів у мережах TCP/IP і входить у поставку всіх сучасних мережевих операційних систем.


Виконання команди ping в командному рядку ОС Windows


Виконання команди ping в терміналі Mac OS X

Практичне використання:

  • Можна дізнатися IP-адресу за доменним ім’ям.
  • Можна дізнатися, чи працює сервер.
  • Можна дізнатися, чи є зв’язок з сервером. Наприклад, проблеми з налаштуванням DNS серверів на машині можна дізнатися, задавши в ping спочатку доменне ім’я, а потім IP-адресу.
  • Так само можна дізнатися якість каналу, подивившись, скільки відповідей не прийшло.
Основні параметри команди ping
ОС Windows Unix-системи
параметр
значення
параметр
значення
-t
пінгувати адресу до переривання (Ctrl+C)
-c count
кількість запитів (за замовчуванням, якщо команда не вказана, підгування відбувається до переривання (Ctrl+C))
-n count
кількість запитів
-i wait
час очікування
-l size
розмір пакету (в байтах)
-s size
розмір пакету в байтах
-w timeout
час очікування (в мілісекундах)
-f
посилання пакетів без затримки
-f
забороняє фрагментування пакету
-n
команда не буде виводити символьні імена адрес

Програма ipconfig – утиліта командного рядка для керування мережевими інтерфейсами. В операційних системах Microsoft Windows ipconfig – це утиліта командного рядка для виводу деталей поточного з’єднання і управління клієнтськими сервісами DHCP і DNS. Аналогом цієї команди для unix-систем є ifconfig.


Виконання команди ipconfig в командному рядку ОС Windows


Виконання команди ifconfig в терміналі Mac OS X

Мережа Інтернет

ARPANet (Advanced Research Projects Agency Network) – комп’ютерна мережа, створена в 1969 році в Агентством Міністерства оборони США з перспективних досліджень (ARPA) і стала прообразом мережі Інтернет. Це була перша в світі мережа, що перейшла на маршрутизацію пакетів даних (1 січня 1983 року). ARPANET припинила своє існування в червні 1990 року.

Інтернет (Internet) – всесвітня система об’єднаних комп’ютерних мереж, побудована на використанні протоколу IP і маршрутизації пакетів даних. Інтернет утворює глобальний інформаційний простір, служить фізичною основою для Всесвітньої павутини (WWW, World Wide Web) і безлічі інших систем (протоколів) передачі даних.

Перша веб-сторінка з’явилась в 1991 році. Дана сторінка була розміщена на першому в світі веб-сайті info.cern.ch (1990 рік). Вона була написана Тімом Бернерсом-Лі та містила опис нової технології World Wide Web, інформацію про її авторів, принципи роботи серверів та браузерів. Сайт став першим інтернет-каталогом, так як пізніше на ньому були розміщені посилання на інші сайти. Зараз дана сторінка доступна за адресою http://www.w3.org/History/19921103-hypertext/hypertext/WWW/TheProject.html


Перша веб-сторінка.

Написана перша веб-сторінка була Бернерсом-Лі на комп’ютері NeXT Cube, який одночасно виступав сервером. Для написання сторінки використовувався перший гіпертекстовий браузер-редактор WorldWideWeb.


NeXT Cube. Перший веб-сервер

Браузер – комп’ютерна програма для перегляду веб-сторінок. Існує досить багато браузерів. Найпопулярніші з них – це Microsoft Internet Explorer, Mozilla Firefox, Google Chrome, Safari і Opera.

В даний час в Інтернеті існує досить велика кількість сервісів, що забезпечують роботу з усім спектром ресурсів. Найбільш відомими серед них є:

  • електронна пошта (E-mail), що забезпечує можливість обміну повідомленнями одну людину з одним або кількома абонентами;
  • телеконференції, або групи новин (Usenet), що забезпечують можливість колективного обміну повідомленнями;
  • сервіс FTP – система файлових архівів, забезпечує зберігання і пересилку файлів різних типів;
  • сервіс Telnet, призначений для керування віддаленими комп’ютерами в термінальному режимі;
  • World Wide Web (WWW, W3) – гіпертекстова (гіпермедіа) система, призначена для інтеграції різних мережевих ресурсів в єдиний інформаційний простір;
  • сервіс DNS, або система доменних імен, що забезпечує можливість використання для адресації вузлів мережі мнемонічних імен замість числових адрес;
  • сервіс IRC, призначений для підтримки текстового спілкування в реальному часі (chat);
  • потокове мультимедіа.

Поряд із стандартними сервісами існують і нестандартні, що представляють собою оригінальну розробку тієї чи іншої компанії. Як приклад можна навести різні системи типу Instant Messenger (своєрідні інтернет-пейджери – ICQ, AOl, Demos on-line і т.п.), системи інтернет-телефонії, трансляції радіо і відео і т.п. Важливою особливістю таких систем є відсутність міжнародних стандартів, що може призвести до виникнення технічних конфліктів з іншими подібними сервісами.

Веб-форум – клас веб-додатків для організації спілкування відвідувачів веб-сайту. Термін відповідає сенсу вихідного поняття «форум». Форум пропонує набір розділів для обговорення. Робота форуму полягає в створенні користувачами тем в розділах і подальшим обговоренням усередині цих тем. Окремо взята тема, по суті, являє собою тематичну гостьову книгу.

Луцький форум провайдера board.lutsk.ua

Блог (blog, від web log – інтернет-журнал подій, інтернет-щоденник) – веб-сайт, основний вміст якого – регулярні записи, що містять текст, зображення або мультимедіа. Для блогів характерні недовгі записи тимчасової значущості, відсортовані у зворотному хронологічному порядку (останній запис зверху). Відмінності блогу від традиційного щоденника обумовлюються середовищем: блоги зазвичай публічні і передбачають сторонніх читачів, які можуть вступити в публічну полеміку з автором.


Блог новин на сайті itc.ua

Вікі (wiki) – веб-сайт, структуру і вміст якого користувачі можуть самостійно змінювати за допомогою інструментів, що надаються самим сайтом. Форматування тексту і вставка різних об’єктів в текст проводяться з використанням вікі-розмітки. На базі цієї технології побудована Вікіпедія та інші проекти Фонду Вікімедія.

Стаття в електронній енциклопедії wikipedia.org

Інтернет-магазин (online shop або e-shop) – сайт, на якому продаються товари в інтернеті. Дозволяє користувачам сформувати замовлення на покупку, вибрати спосіб оплати і доставки в мережі Інтернет.


Перелік товару в інтернет магазині notix.com.ua

Інтернет-аукціон (він же «онлайновий аукціон») – аукціон, який проводиться за допомогою інтернету. На відміну від звичайних аукціонів, інтернет-аукціони проводяться на відстані (дистанційно) і в них можна брати участь, не перебуваючи у певному місці проведення, роблячи ставки через інтернет-сайт або комп’ютерну програму аукціону.


Лот на інтернет аукціоні aukro.ua

Соціальна мережа – інтерактивний багатокористувацький веб-сайт, контент якого наповнюється самими учасниками мережі. Сайт являє собою автоматизовану соціальне середовище, що дозволяє спілкуватися групі користувачів, об’єднаних спільним інтересом.


Особиста сторінка користувача соціальної мережі vk.com

Електронна пошта (email, e-mail, Electronic mail) – технологія та надані нею послуги з пересилання та отримання електронних повідомлень («електронні листи») по комп’ютерної мережі.


Безкоштовна електронної поштова скриньки на ukr.net

Файлообмінна мережа – збірна назва однорангових комп’ютерних мереж для спільного використання файлів, заснованих на засадах рівноправності учасників в обміні файлами, тобто кожен учасник одночасно є і клієнтом, і сервером.

Платіжна система Інтернету – система розрахунків між фінансовими організаціями, бізнес-організаціями та Інтернет-користувачами при купівлі-продажу товарів і за різні послуги через Інтернет.

VoIP (Voice over IP; IP-телефонія) – система зв’язку, яка забезпечує передачу мовного сигналу мережею Інтернет або по будь-яких інших IP-мережах. Сигнал по каналу зв’язку передається в цифровому вигляді і, як правило, перед передачею перетворюється (стискується) для того, щоб видалити надлишки.

Телефоны VoIP - Planet ICF-1600

VoIP-телефон Planet ICF-1600

Засіб миттєвого обміну повідомленнями (Instant messenger, IM) – спосіб обміну повідомленнями через Інтернет в реальному часі через служби миттєвих повідомлень (Instant Messaging Service, IMS), використовуючи програми-клієнти. Можуть передаватися текстові повідомлення, звукові сигнали, зображення, відео, а також проводяться такі дії, як спільне малювання або ігри. Багато з таких програм можуть застосовуватися для організації групових текстових чатів або відеоконференцій.


Програми для швидкого обміну повідомленнями QIP та Skype

FTP – протокол, призначений для передачі файлів в комп’ютерних мережах. Дозволяє підключатися до серверів FTP, переглядати вміст каталогів і завантажувати файли з сервера або на сервер, крім того, можливий режим передачі файлів між серверами.


Програма для роботи з FTP - Transmit

Пошукові системи

Пошукова система – програмно-апаратний комплекс з веб-інтерфейсом, що надає можливість пошуку інформації в Інтернеті. Під пошуковою системою зазвичай мається на увазі сайт, на якому розміщений інтерфейс системи. Програмною частиною пошукової системи є пошукова машина – комплекс програм, що забезпечує функціональність пошукової системи і зазвичай є комерційною таємницею компанії-розробника пошукової системи.

Більшість пошукових систем шукають інформацію на сайтах Всесвітньої павутини, але існують також системи, здатні шукати файли на FTP-серверах, товари в інтернет-магазинах, а також інформацію в групах новин Usenet.

Пошукові системи зазвичай складаються з трьох компонентів:

  • агент (павук або кроулер), який переміщається по Мережі і збирає інформацію;
  • база даних, яка містить всю інформацію, яка збирається павуками;
  • пошукова машина, яку люди використовують як інтерфейс для взаємодії з базою даних.

Засоби пошуку типу агентів, павуків, кроулерів і роботів використовуються для збору інформації про документи, що знаходяться в мережі Інтернет. Це спеціальні програми, які займаються пошуком сторінок, витягають гіпертекстові посилання на цих сторінках і автоматично індексують інформацію, яку вони знаходять для побудови бази даних. Кожен пошуковий механізм має власний набір правил, що визначають, як збирати документи. Деякі слідують за кожним посиланням на кожній знайденій сторінці і потім, в свою чергу, досліджують кожне посилання на кожній з нових сторінок, і так далі. Деякі ігнорують посилання, які ведуть до графічних і звукових файлів, файлів мультиплікації, інші ігнорують посилання до ресурсів типу баз даних WAIS, інші переглядають насамперед найбільш популярні сторінки.

Агенти – найбільш "інтелектуальні" з пошукових засобів. Вже зараз вони можуть шукати сайти специфічної тематики і повертати списки сайтів, відсортованих за відвідуваністю. Агенти можуть обробляти вміст документів, знаходити і індексувати інші види ресурсів, не тільки сторінки. Вони можуть також бути запрограмовані для витягування інформації з уже існуючих баз даних. Незалежно від інформації, яку агенти індексують, вони передають її назад базі даних пошукового механізму.

Загальний пошук інформації в Мережі здійснюють програми, відомі як павуки. Павуки повідомляють про вміст знайденого документа, індексують його і витягують підсумкову інформацію. Також вони дивляться заголовки, деякі посилання і посилають проіндексовану інформацію базі даних пошукового механізму.

Кроулери переглядають заголовки і повертають тільки перше посилання.

Роботи можуть бути запрограмовані так, щоб переходити по різних посиланнях різної глибини вкладеності, виконувати індексацію і навіть перевіряти посилання в документі. Вони можуть застрявати в циклах, тому, проходячи за посиланнями, їм потрібні значні ресурси Мережі. Проте, є методи, призначені для того, щоб заборонити роботам пошук по сайтах, власники яких не бажають, щоб вони були проіндексовані.

Пошукова машина – комплекс програм, призначений для пошуку інформації. Зазвичай є частиною пошукової системи.

Основними критеріями якості роботи пошукової машини є релевантність (ступінь відповідності запиту і знайденого, тобто доречність результату), повнота бази, врахування морфології мови.

Пошукові машини здійснюють пошук інформації різного типу, наприклад текстів, відео, зображень, географічних об’єктів, персональних даних та ін. Поки найбільш поширеним є саме пошук по текстових документах. Такими документами можуть бути web-сторінки, документи в форматі doc, rtf, txt і т.д.

Пошук по зображеннях, відео, звуках більш складний з технологічної точки зору, тому масово не реалізований. Такі системи, що проводять пошук картинок (Яндекс.Картинки, Google Images) шукають не по самим зображенням, а по альтернативному тексту, що відповідає цим зображенням. Однак TinEye спеціалізується на пошуку зображень в Інтернеті за зображеннями.